1
іменник[C]
Голова людини або тварини.
kóp
Етимологія
Від нідерландського kop, що означає «голова» або «чашка»; зрештою споріднене з германськими словами, що означають округлу верхівку або посудину.
Приклади
Hy het sy kop teen die deur gestamp.
Hý hét sy kóp téén die déúr gestámp.
Він вдарився головою об двері.
Die hond lig sy kop toe hy die geluid hoor.
Die hónd líg sy kóp tóé hy die gelúid hóór.
Собака піднімає голову, коли чує звук.
Колокації
sy kop skud
jou kop stamp
kop en skouers
van kop tot tone
Згенеровано ШІ