1
іменник[C]
Чоловічий двоюрідний брат; у деяких вживаннях також небіж, особливо син брата або сестри.
nééf
Етимологія
Від нідерландського neef, з середньонідерландського neve, зрештою від германського терміна спорідненості, що означав чоловічого родича.
Приклади
My neef kom Saterdag kuier.
Mý nééf kóm Sáterdag kúier.
Мій двоюрідний брат приїде в суботу в гості.
Haar neef is net drie jaar oud.
Háár nééf is nét dríé jáár óúd.
Її небіж лише три роки.
Ek het my neef by die familiefees gesien.
Ék hét mý nééf bý die famílieféés gesíén.
Я бачив свого двоюрідного брата на сімейному святі.
Колокації
my neef
’n neef van my
neef en niggie
’n jong neef
Згенеровано ШІ