Завантаження...
óor
вухо
1
іменник[C]
Орган слуху; вухо.
óor
Етимологія
Від голландського oor, зрештою від прагерманських форм зі значенням «вухо».
Приклади
Sy oor is seer.
Sý óor is séer.
У нього болить вухо.
Ek fluister in haar oor.
Ék flúister in háar óor.
Я шепочу їй на вухо.
Синоніми
Колокації
Згенеровано ШІ
2
часткаприйменник
Над, вище або через; також уживається в значенні «про» чи «щодо», а в часових виразах — «через» або «після».
óor
Етимологія
Походить від нідерландського over; в африкаансі форма стала oor.
Приклади
Die voël vlieg oor die huis.
Die vóël vlíeg óor die húis.
Птах летить над будинком.
Ons praat oor die plan.
Óns práat óor die plán.
Ми говоримо про план.
Hy kom oor ’n uur.
Hý kóm óor ’n úur.
Він прийде через годину.
Синоніми
Антоніми
Колокації
Згенеровано ШІ
3
прислівникЩо залишилося; те, що лишилося після використання, потреби або завершення.
óor
Етимологія
Пов’язане з прийменниковим значенням «over», від якого розвинулося значення «те, що лишилося» або «залишкове».
Приклади
Daar is nog kos oor.
Dáar is nóg kós óor.
У нас ще лишилася їжа.
Na die ete was daar brood oor.
Ná die éte was dáar bróod óor.
Після вечері хліб лишився.
Синоніми
Колокації
Згенеровано ШІ