1
іменник[C]
Тертка або рашпіль; кухонний чи столярний інструмент із шорсткою перфорованою або зубчастою поверхнею, який використовують, щоб терти, шаткувати або обпилювати щось.
rásper
Етимологія
Від нідерландського rasper, пов’язаного з raspen «терти, дряпати».
Приклади
Die rasper lê in die kombuislaai.
Die rásper lê in die kombúislaai.
Тертка лежить у кухонній шухляді.
Gebruik die fyn rasper vir die kaas.
Gebrúik die fyn rásper vir die káas.
Використовуйте дрібну тертку для сиру.
Синоніми
Колокації
Згенеровано ШІ