1
іменник[C, U]
Зовнішня оболонка, шкірка, лушпина або кора фрукта, овоча чи подібного предмета.
skíl
Етимологія
Походить від нідерландського schil, що означає «шкірка, лушпина, оболонка»; споріднене з дієсловом schillen — «чистити, знімати шкірку».
Приклади
Die skil van die appel is dun.
Die skíl van die áppel is dún.
Шкірка яблука тонка.
Moenie die lemoen se skil eet nie.
Moenie die lemóen se skíl éét nie.
Не їжте шкірку апельсина.
Колокації
appelskil
lemoenskil
piesangskil
die skil afhaal
Згенеровано ШІ