1
іменник[C]
Доросла людська особа жіночої статі; жінка.
vróu
Етимологія
Від нід. vrouw, від середньонід. vrouwe, спочатку шанобливий термін для пані або господині.
Приклади
Die vrou lees 'n boek.
Die vróu léés 'n bóék.
Жінка читає книгу.
Hy praat met die vrou by die deur.
Hy práát met die vróu by die déúr.
Він розмовляє з жінкою біля дверей.
Колокації
jong vrou
ou vrou
swanger vrou
Afrikaanse vrou
Згенеровано ШІ