1
іменник[U]
Зніяковіння; почуття сорому, незручності або дискомфорту, спричинене неприємною ситуацією.
iḥrāj
Вимова
Етимологія
Verbal noun of the Form IV verb أحرج, from the root ح ر ج, associated with difficulty, constriction, and putting someone in a difficult position.
Приклади
شعرتُ بإحراجٍ شديد عندما نسيتُ اسمه.
shaʿartu bi-iḥrājin shadīdin ʿindamā nasītu ismahu
Я відчув сильне зніяковіння, коли забув його ім’я.
كان إحراجُه واضحًا أمام الجميع.
kāna iḥrājuhu wāḍiḥan ʾamāma al-jamīʿ
Його зніяковіння було очевидним перед усіма.
Колокації
شعور بالإحراج
إحراج شديد
تجنّب الإحراج
مصدر إحراج
Згенеровано ШІ