Перегляд словника Каталанська

a

/ə/

Indica direcció, lloc, temps o el complement indirecte d'una acció.

ahir

/əˈir/

Adverbi de temps que designa el dia anterior a avui.

aigua

/ˈajɣwə/

вода

Прозора безбарвна рідина, необхідна для життя, що складається з водню та кисню.

altre

/ˈaltɾə/

Que és diferent o distint d'aquell de qui es parla; un de nou o addicional.

amb

/əmb/

Expressa companyia, instrument o manera de fer alguna cosa.

anar

/əˈna/

Desplaçar-se d'un lloc a un altre; dirigir-se cap a algun indret.

any

/ˈaɲ/

рік

Період у дванадцять місяців, що відповідає одному оберту Землі навколо Сонця.

aquell

/əˈkeʎ/

Demostratiu que assenyala una cosa allunyada de qui parla i de qui escolta.

aquest

/əˈkɛt/

цей

Вказівний займенник, що позначає людину або річ, близьку до мовця.

aquesta

/əˈkɛtə/

ця

Жіноча форма вказівного займенника, що вказує на річ, близьку до мовця.

ara

/ˈaɾə/

En aquest moment o en el moment de què es parla; en el present.

bo

/ˈbɔ/

Que és bona persona o de bon caràcter; agradable i afable.

bé

/ˈbe/

D'una manera correcta, adequada o satisfactòria.

cada

/ˈkaðə/

кожен

Позначає всі й кожен елемент множини, взятий окремо.

casa

/ˈkazə/

Edifici o habitatge on viu una persona o una família.

ciutat

/siwˈtat/

місто

велике й важливе поселення з багатьма жителями та великою активністю

com

/ˈkɔm/

Adverbi que pregunta o expressa la manera en què es fa alguna cosa.

cosa

/ˈkɔzə/

Objecte, fet o assumpte de naturalesa indeterminada.

de

/də/

з, від

Виражає відношення належності, походження, матеріалу або кількості між двома елементами.

deu

/ˈdɛw/

десять

Кількісний числівник, що йде після дев’яти та перед одинадцятьма.

dia

/ˈdiə/

Període de vint-i-quatre hores; també la part del dia amb llum solar.

dir

/ˈdi/

казати

Висловлювати щось словами; усно повідомляти.

donar

/duˈna/

давати

Робити так, щоб річ стала належати іншій особі; передавати або пропонувати.

dos

/ˈdos/

два

Кардинальний числівник, що стоїть після одиниці й перед трійкою.

el

/əl/

Article definit masculí singular que precedeix un nom conegut o determinat.

ell

/ˈeʎ/

Pronom personal fort de tercera persona del singular, subjecte masculí.

els

/əls/

Article definit masculí plural que precedeix noms coneguts o determinats.

en

/ən/

в

Вказує на місце, час, спосіб або засіб, у яких щось відбувається.

es

/əs/

Pronom feble reflexiu de tercera persona; també forma oracions passives o impersonals.

escola

/əsˈkɔlə/

Establiment on s'ensenya i s'aprèn, especialment als infants.

està

/əsˈta/

Tercera persona del singular del present del verb 'estar'; indica estat o situació.

feina

/ˈfejnə/

Activitat que fa una persona per obtenir un resultat, sovint a canvi d'un sou.

fer

/ˈfe/

Dur a terme una acció, produir o crear alguna cosa.

fins

/ˈfins/

Indica el límit final d'un moviment, un temps o una quantitat.

gairebé

/ɡajɾəˈβe/

майже

Дуже близько до кількості або факту, але не зовсім.

gent

/ˈʒen/

люди

Сукупність людей, розглянутих як одне ціле.

gran

/ˈɡɾan/

великий

Який має значні розміри, кількість або важливість.

gràcies

/ˈɡɾasiəs/

Expressió que s'usa per manifestar agraïment a algú.

ha

/ˈa/

є

Третя особа однини теперішнього часу допоміжного дієслова «haver», що утворює складені часи.

hi

/ˈi/

Pronom feble adverbial que substitueix un complement de lloc o de direcció.

home

/ˈɔmə/

чоловік

Доросла особа чоловічої статі.

i

/i/

і

Сполучник, що з'єднує слова або речення одного рівня і додає їх.

ja

/ˈʒa/

Indica que una acció ja ha passat o s'ha completat en el moment esperat.

jo

/ˈʒɔ/

я

Особовий займенник першої особи однини, що позначає того, хто говорить.

la

/lə/

Article definit femení singular que precedeix un nom conegut o determinat.

llavors

/ʎəˈβoɾs/

En aquell moment; a continuació d'allò que s'ha dit.

llibre

/ˈʎiβɾə/

Conjunt de fulls escrits o impresos, relligats i coberts per una tapa.

mai

/ˈmaj/

En cap moment; adverbi que nega tota ocasió.

manera

/məˈnɛɾə/

Forma o mode com es fa o com passa una cosa.

mare

/ˈmaɾə/

мати

Жінка стосовно своїх дітей; жінка-породителька.

mateix

/məˈteʃ/

той самий

Ідентичний; який не змінюється або збігається з іншим згаданим.

molt

/ˈmol/

Indica una gran intensitat o quantitat; en alt grau.

mà

/ˈma/

рука

Частина людського тіла, розташована на кінці руки, що складається з долоні та пальців.

més

/ˈmes/

Indica una quantitat, un grau o una intensitat superior; serveix per fer comparacions.

món

/ˈmon/

El conjunt de tot allò que existeix; la Terra i tots els seus habitants.

nen

/ˈnɛn/

Persona que es troba en el període de la infància.

nit

/ˈnit/

Part del dia en què no hi ha llum solar, entre la posta i la sortida del sol.

no

/no/

ні

Прислівник заперечення, що виражає відмову або хибність того, про що йдеться.

nom

/ˈnɔm/

ім'я

Слово, яким позначають і ідентифікують людину або річ.

nosaltres

/nuˈzaltɾəs/

Pronom personal de primera persona del plural que inclou qui parla.

nou

/ˈnɔw/

Que acaba de fer-se o d'aparèixer; que substitueix un altre d'anterior.

o

/o/

або

Сурядний сполучник, що виражає альтернативу або вибір між двома елементами.

on

/on/

Adverbi que indica el lloc on passa o es troba alguna cosa.

pare

/ˈpaɾə/

Home respecte dels seus fills; progenitor masculí.

parlar

/pərˈla/

Expressar el pensament amb paraules; comunicar-se oralment amb algú.

part

/ˈpart/

частина

Порція або елемент цілого; кожна з частин, на які поділяється річ.

passar

/pəˈsa/

Anar d'un lloc a un altre travessant-lo; també succeir o esdevenir.

país

/pəˈis/

країна

Територія з певними географічними межами й, часто, власною політичною організацією.

pensar

/pənˈsa/

Formar idees o judicis a la ment; reflexionar sobre alguna cosa.

per

/pər/

Indica la causa, el mitjà o el lloc a través del qual passa una acció.

però

/pəˈɾɔ/

але

Виражає протиставлення або контраст із тим, що було сказано раніше.

petit

/pəˈtit/

малий

Який має невеликі розміри або невелике значення.

poc

/ˈpɔk/

En un grau petit o insuficient; en poca quantitat.

poder

/puˈðe/

могти

Мати здатність, можливість або дозвіл щось робити.

primer

/pɾiˈme/

перший

Який займає початкове місце в ряду або порядку.

quan

/ˈkwan/

Indica o pregunta el moment o el temps en què passa una cosa.

que

/kə/

Introdueix una oració subordinada que completa o depèn de la principal.

saber

/səˈβe/

Tenir coneixement d'una cosa o ser capaç de fer-la.

sempre

/ˈsempɾə/

En tot moment; de manera constant i sense excepció.

seu

/ˈsew/

Possessiu de tercera persona que indica que una cosa pertany a ell o a ella.

seva

/ˈsɛβə/

Forma femenina del possessiu de tercera persona; indica pertinença a ell o ella.

si

/si/

Introdueix una condició de la qual depèn allò que s'expressa a la principal.

sortir

/surˈti/

Passar de dins a fora; anar-se'n d'un lloc cap a l'exterior.

també

/təmˈbe/

також

Вказує, що сказане додається до вже сказаного або збігається з ним.

temps

/ˈtems/

Successió de moments en què es desenvolupen els fets; durada.

tenir

/təˈni/

мати

Мати щось або виявляти певну рису чи стан.

tornar

/turˈna/

Anar de nou al lloc d'on s'havia sortit; també repetir una acció.

tot

/ˈtot/

Indica la totalitat o la integritat d'una cosa, sense excepció.

tothom

/tuˈtɔm/

Pronom indefinit que designa la totalitat de les persones; tota la gent.

tres

/ˈtɾes/

Nombre cardinal que segueix el dos i precedeix el quatre.

trobar

/tɾuˈβa/

Descobrir o donar amb allò que es buscava; també considerar o opinar.

tu

/ˈtu/

Pronom personal de segona persona del singular; designa la persona a qui es parla en un tracte informal.

té

/ˈte/

Tercera persona del singular del present del verb 'tenir'; indica possessió o característica.

un

/un/

Article indefinit masculí singular que presenta un element no conegut o no determinat.

una

/ˈunə/

одна

Жіночий одниний неозначений артикль, що вводить невідомий елемент.

vegada

/bəˈɣaðə/

Cadascun dels moments en què es repeteix una acció o un fet.

veure

/ˈbɛwɾə/

Percebre alguna cosa amb els ulls; també entendre o comprovar.

vida

/ˈbiðə/

Estat dels éssers que neixen, creixen i moren; existència d'una persona.

voler

/buˈle/

Tenir el desig o la voluntat de tenir o de fer alguna cosa.

és

/ˈes/

Tercera persona del singular del present del verb 'ser'; indica existència, identitat o qualitat.