Завантаження...
líeben
любити
1
дієслово[T]
кохати когось або щось; відчувати глибоку прихильність або прив’язаність
líeben
Вимова
Етимологія
Від середньоверхньонімецького lieben, від давньоверхньонімецького liuben, пов’язане з lieb, що означає «дорогий, коханий».
Приклади
Ich liebe dich.
Ích líebe dích.
Я тебе люблю.
Sie liebt ihre Kinder sehr.
Síe líebt íhre Kínder séhr.
Вона дуже любить своїх дітей.
Антоніми
Колокації
Згенеровано ШІ
2
дієслово[T]
дуже любити або дуже подобатися; бути дуже прихильним
líeben
Вимова
Етимологія
Походить із середньоверхньонімецького lieben, від давньоверхньонімецького liuben, спорідненого з lieb, що означає «дорогий, улюблений».
Приклади
Er liebt klassische Musik.
Ér líebt klassísche Musík.
Він любить класичну музику.
Wir lieben gutes Essen.
Wír líeben gútes Éssen.
Ми любимо смачну їжу.
Колокації
Згенеровано ШІ
3
дієслово[взаємний/зворотний]
кохати одне одного; у деяких контекстах — займатися коханням
líeben
Вимова
Етимологія
Від середньоверхньонімецького lieben, від давньоверхньонімецького liuben, спорідненого з lieb, що означає «дорогий, коханий».
Приклади
Die beiden lieben sich.
Díe béiden líeben sích.
Вони обоє кохаються.
Sie liebten sich die ganze Nacht.
Síe líebten sích die gánze Nácht.
Вони кохалися всю ніч.
Колокації
Згенеровано ШІ