1
прикметникВідмінюваний прикметник; вищий ступінь peinlicher, найвищий am peinlichsten.
такий, що викликає сором, ніяковість або відчуття незручності
péinlich
Вимова
Етимологія
Від середньоверхньонімецького pīnlīch, первісно зі значенням «болісний, мучливий», утвореного від Pein «біль, мука».
Приклади
Das war mir sehr peinlich.
Dás wár mir séhr péinlich.
Мені було дуже ніяково.
Mir ist ein peinlicher Fehler passiert.
Mír ist ein péinlicher Féhler passíert.
Я припустився незручної помилки.
Die Situation wurde immer peinlicher.
Die Situatión wúrde ímmer péinlicher.
Ситуація ставала дедалі незручнішою.
Антоніми
Колокації
peinliche Situation
peinlicher Fehler
jemandem peinlich sein
etwas peinlich finden
Згенеровано ШІ