1
прикметникатрибутивний, предикативний і прислівниковий прикметник; вищий ступінь: stolzer; найвищий ступінь: am stolzesten
гордий; той, хто відчуває задоволення й самоповагу через власне або чуже досягнення, рису чи володіння
stólz
Вимова
Етимологія
Від середньоверхньонімецького stolz «світлий, статечний, гордий», від староверхньонімецького stolz.
Приклади
Sie ist stolz auf ihre Tochter.
Sie ist stólz auf ihre Tóchter.
Вона пишається своєю донькою.
Er war sehr stolz auf seinen Erfolg.
Er war sehr stólz auf seinen Erfólg.
Він був дуже гордий зі свого успіху.
Синоніми
Антоніми
Колокації
stolz auf etwas sein
stolz auf jemanden sein
stolz lächeln
stolz verkünden
Згенеровано ШІ