прикметник

атрибутивне, предикативне

упертий; не бажає змінювати свою думку або поведінку

stúr

Вимова

Етимологія

Ймовірно, походить від нижньонімецького stūr у значенні «жорсткий, грубий, упертий»; пов’язане з нідерландським stuur у значенні «похмурий, різкий».

Приклади

Er blieb stur und änderte seine Meinung nicht.

Ér blíeb stúr und änderte seine Méinung nícht.

Він лишався впертим і не змінив своєї думки.

Warum bist du so stur?

Warúm bist dú so stúr?

Чому ти такий упертий?

Синоніми

Антоніми

Колокації

stur bleiben

stur sein

ein sturer Mensch

stur auf etwas bestehen

Згенеровано ШІ

прислівник

суворо механічно; без відхилень, гнучкості чи самостійного судження

stúr

Вимова

Етимологія

Ймовірно, походить від нижньонімецького stūr зі значенням «жорсткий, грубий, упертий»; пов’язане з нідерландським stuur у значенні «похмурий, різкий».

Приклади

Gehen Sie stur geradeaus, bis Sie die Brücke sehen.

Géhen Sie stúr geradeáus, bis Sie die Brücke séhen.

Ідіть прямо, не звертаючи, аж поки не побачите міст.

Die Maschine läuft stur nach Programm.

Die Maschíne läuft stúr nach Prográmm.

Машина працює механічно за програмою.

Синоніми