1
іменникЛічильний іменник [C].
Завдання або робота, яку комусь дають виконати, особливо як частину роботи або навчання.
/əˈsaɪnmənt/
Вимова
Етимологія
Походить від старофранцузького assignement, від assigner, зрештою від латинського assignare, що означає «позначати, виділяти, призначати».
Приклади
The teacher gave us a difficult assignment.
/ðə ˈtiːtʃər ɡeɪv ʌs ə ˈdɪfɪkəlt əˈsaɪnmənt/
Учитель дав нам складне завдання.
I finished the assignment before dinner.
/aɪ ˈfɪnɪʃt ði əˈsaɪnmənt bɪˈfɔːr ˈdɪnər/
Я закінчив завдання перед вечерею.
Колокації
Згенеровано ШІ