1
іменник[C]
Смужка або шматок тканини чи іншого матеріалу, яким накривають, захищають або підтримують ушкоджену частину тіла.
/ˈbændɪdʒ/
Вимова
Етимологія
Від середньофранцузького bandage, від bande, що означає «смуга» або «стрічка».
Приклади
She wrapped a bandage around his ankle.
/ʃi ræpt ə ˈbændɪdʒ əˈraʊnd hɪz ˈæŋkəl/
Вона обмотала його щиколотку бинтом.
The nurse changed the bandage twice a day.
/ðə nɝs tʃeɪndʒd ðə ˈbændɪdʒ twaɪs ə deɪ/
Медсестра міняла бинт двічі на день.
Колокації
apply a bandage
change a bandage
remove a bandage
a sterile bandage
an elastic bandage
Згенеровано ШІ