1
іменник[C]
Предмет меблів із полицями для зберігання книг.
/ˈbʊkkeɪs/
Вимова
Етимологія
Складене слово з англійських book і case, що означає футляр або шафу для книг.
Приклади
The bookcase in the study is made of oak.
/ðə ˈbʊkkeɪs ɪn ðə ˈstʌdi ɪz meɪd əv oʊk/
Книжкова шафа в кабінеті зроблена з дуба.
She arranged the novels on the bookcase by author.
/ʃi əˈreɪndʒd ðə ˈnɑvəlz ɑn ðə ˈbʊkkeɪs baɪ ˈɔθər/
Вона розставила романи на книжковій шафі за авторами.
Колокації
wooden bookcase
built-in bookcase
bookcase shelf
fill a bookcase
Згенеровано ШІ