1
іменник[C]
Шафа або предмет меблів із полицями, шухлядами чи дверцятами, що використовується для зберігання або виставлення речей.
/ˈkæb.ɪ.nət/
Вимова
Етимологія
Походить із французького cabinet, що первісно означало невелику кімнату або приватну світлицю, від cabine, тобто каюта або невелике відділення.
Приклади
The kitchen cabinet was full of plates.
/ðə ˈkɪtʃ.ən ˈkæb.ɪ.nət wəz fʊl əv pleɪts/
Кухонна шафа була повна тарілок.
She locked the medicine cabinet.
/ʃi lɑkt ðə ˈmɛd.ɪ.sən ˈkæb.ɪ.nət/
Вона замкнула аптечну шафку.
Колокації
Згенеровано ШІ