1
іменник[C]
Пристрій, який використовують для фотографування або запису рухомих зображень.
/ˈkæmərə/
Вимова
Етимологія
Походить від лат. camera, що означало «склепінчаста кімната» або «покій»; пізніше це слово вживали у словосполученні camera obscura — «темна кімната» — для раннього оптичного пристрою.
Приклади
She packed a camera for the trip.
/ʃiː pækt ə ˈkæmərə fər ðə trɪp/
Вона поклала в багаж камеру для подорожі.
The security camera recorded the whole scene.
/ðə sɪˈkjʊrəti ˈkæmərə rɪˈkɔːrdɪd ðə hoʊl siːn/
Камера спостереження записала всю сцену.
Keep the camera steady while you film.
/kiːp ðə ˈkæmərə ˈstedi waɪl juː fɪlm/
Тримай камеру нерухомо, поки знімаєш.
Колокації
Згенеровано ШІ