ceiling

Верхня внутрішня поверхня кімнати.

Етимологія

Походить від середньоанглійського celing, від ceil «обшивати або вкривати внутрішній дах» + -ing; зрештою пов’язане з давньофранцузьким ciel, від латинського caelum «небо, небеса».

Колокації

верхня межа, особливо щодо цін, зарплат, витрат або зростання.

Етимологія

Від буквального значення «верхня внутрішня поверхня», ужито переносно для позначення верхньої межі або ліміту.

Колокації

В авіації або метеорології — висота над землею нижнього шару хмар, який покриває значну частину неба.

Етимологія

Розширення значення «верхня межа», ужите щодо уявної верхньої межі, утвореної хмарами.

Колокації

У математиці — найменше ціле число, більше або рівне заданому числу.

Етимологія

Технічне переносне вживання, назване за аналогією з floor у математиці.

Колокації