1
іменникзлічуваний [C]
Невеликий, плаский, зазвичай круглий металевий предмет, який карбує держава і використовує як гроші.
/kɔɪn/
Вимова
Етимологія
Походить від старофранцузького coin, coing, первісно означало клин або штампувальний штамп, від латинського cuneus, що означає «клин».
Приклади
I found a coin under the sofa.
/aɪ faʊnd ə kɔɪn ˈʌndər ðə ˈsoʊfə/
Я знайшов монету під диваном.
She dropped two coins into the fountain.
/ʃi drɑːpt tu kɔɪnz ˈɪntu ðə ˈfaʊntən/
Вона кинула дві монети у фонтан.
Колокації
Згенеровано ШІ