1
іменник[множина]
Традиційні практики, звички або способи поведінки, характерні для певного суспільства, місця чи групи.
/ˈkʌstəmz/
Вимова
Етимологія
Множина від custom, від середньоанглійського custume, від старофранцузького costume, від латинського consuetudinem, що означає «звичка» або «вживання».
Приклади
The festival preserves local customs.
/ðə ˈfɛstəvəl prɪˈzɝvz ˈloʊkəl ˈkʌstəmz/
Свято зберігає місцеві звичаї.
She studied the customs of rural communities.
/ʃi ˈstʌdid ðə ˈkʌstəmz əv ˈrʊrəl kəˈmjunətiz/
Вона вивчала звичаї сільських громад.
Колокації
local customs
social customs
traditional customs
cultural customs
observe customs
Згенеровано ШІ