іменник

[C]

Невеликий пристрій, який носять у вусі або на вусі для прослуховування звуку з телефона, музичного програвача, комп’ютера чи іншого аудіообладнання; зазвичай використовується як одна з пари.

/ˈɪrˌfoʊn/

Вимова

Етимологія

Утворено в англійській мові від ear + phone, скорочення від telephone або спорідненого пристрою для передавання звуку.

Приклади

She plugged in one earphone to listen to the podcast.

/ʃi plʌɡd ɪn wʌn ˈɪrˌfoʊn tə ˈlɪsən tə ðə ˈpɑdˌkæst/

Вона під’єднала один навушник, щоб послухати подкаст.

The left earphone stopped working during my run.

/ðə lɛft ˈɪrˌfoʊn stɑpt ˈwɝkɪŋ ˈdʊrɪŋ maɪ rʌn/

Під час пробіжки перестав працювати лівий навушник.

Синоніми