1
іменник[C]
Інструмент із ручкою та кількома загостреними зубцями, який використовують, щоб підносити їжу до рота або тримати її під час нарізання.
/fɔrk/
Вимова
Етимологія
Походить від давньоанглійського forca, від латинського furca, що означає «вилка» або «двозубий знаряддя».
Приклади
She picked up a fork and tasted the pasta.
/ʃi pɪkt ʌp ə fɔrk ænd ˈteɪstɪd ðə ˈpɑstə/
Вона взяла вилку й скуштувала пасту.
Put the fork on the left side of the plate.
/pʊt ðə fɔrk ɑn ðə lɛft saɪd əv ðə pleɪt/
Покладіть вилку ліворуч від тарілки.
Синоніми
Колокації
Згенеровано ШІ