1
іменник[C, U]
почуття роздратування, розчарування або нетерпіння, спричинене неможливістю щось зробити чи досягти
/frʌˈstreɪʃən/
Вимова
Етимологія
Від лат. frustratio, від frustrare — «обманювати, розчаровувати або робити неефективним», через французьку та англійську frustrate.
Приклади
The delays caused widespread frustration among passengers.
/ðə dɪˈleɪz kɔːzd ˈwaɪdspred frʌˈstreɪʃən əˈmʌŋ ˈpæsɪndʒərz/
Затримки спричинили широке почуття фрустрації серед пасажирів.
She felt a deep frustration at not being heard.
/ʃi felt ə diːp frʌˈstreɪʃən æt nɑːt ˈbiːɪŋ hɝːd/
Вона відчувала глибоку фрустрацію через те, що її не чули.
Колокації
feel frustration
express frustration
growing frustration
deep frustration
a source of frustration
Згенеровано ШІ