1
іменникІменник [C]
Велике приміщення, яке використовують для зборів, церемоній, обідів, концертів або інших публічних заходів.
/hɔːl/
Вимова
Етимологія
Староанглійське heall, від Proto-Germanic; споріднене з German Halle та Dutch hal.
Приклади
The awards ceremony was held in the main hall.
/ðə əˈwɔːrdz ˈsɛrəˌmoʊni wəz hɛld ɪn ðə meɪn hɔːl/
Церемонію нагородження провели в головній залі.
Hundreds of guests filled the hall.
/ˈhʌndrədz əv ɡɛsts fɪld ðə hɔːl/
Сотні гостей заповнили залу.
Колокації
Згенеровано ШІ