1
іменник[C]
Частина предмета, за яку його тримають рукою, щоб нести, відкривати або керувати ним.
/ˈhæn.dəl/
Вимова
Етимологія
Від давньоанглійського handle, пов’язане з hand.
Приклади
She turned the handle and opened the door.
/ʃi tɝːnd ðə ˈhæn.dəl ænd ˈoʊ.pənd ðə dɔːr/
Вона повернула ручку й відчинила двері.
The suitcase has a broken handle.
/ðə ˈsuːt.keɪs hæz ə ˈbroʊ.kən ˈhæn.dəl/
У валізи зламалася ручка.
Колокації
Згенеровано ШІ