1
іменник[C]
Пристрій, що носиться на голові, зазвичай із навушниками й часто з мікрофоном, для слухання та розмови.
/ˈhɛdˌsɛt/
Вимова
Етимологія
Складене слово з англійських head і set, спочатку означало набір або пристрій, що носиться на голові.
Приклади
She put on her headset before joining the video call.
/ʃi pʊt ɑn hɚ ˈhɛdˌsɛt bɪˈfɔr ˈdʒɔɪnɪŋ ðə ˈvɪdioʊ kɔl/
Вона одягла свою гарнітуру перед тим, як приєднатися до відеодзвінка.
The pilot spoke to the control tower through his headset.
/ðə ˈpaɪlət spoʊk tə ðə kənˈtroʊl ˈtaʊɚ θru hɪz ˈhɛdˌsɛt/
Пілот розмовляв із диспетчерською вежею через свою гарнітуру.
Колокації
Згенеровано ШІ