1
іменникЗлічуваний іменник [C]
Вигнутий або зігнутий шматок металу, пластику чи іншого матеріалу, який використовують, щоб щось підвішувати, тримати або зачіпати.
/hʊk/
Вимова
Етимологія
Походить від давньоанглійського hōc, що означало гачок або зігнутий знаряд; пов’язане із середньонідерландським hoec і німецьким Haken.
Приклади
Hang your coat on the hook by the door.
/hæŋ jʊr koʊt ɑn ðə hʊk baɪ ðə dɔr/
Повісьте свій плащ на гачок біля дверей.
The fish swallowed the hook.
/ðə fɪʃ ˈswɑloʊd ðə hʊk/
Риба проковтнула гачок.
Колокації
Згенеровано ШІ