1
іменникІменник [C]
Вказівка, наказ або відомості, які кажуть комусь, що робити або як щось робити.
/ɪnˈstrʌkʃən/
Вимова
Етимологія
Від середньоанглійського instruccioun, від старофранцузького instruccion, від латинського instructiō, від instruere, що означає «будувати, впорядковувати, навчати».
Приклади
Read the instruction before you begin.
/riːd ðə ɪnˈstrʌkʃən bɪˈfɔːr ju bɪˈɡɪn/
Прочитайте інструкцію, перш ніж почати.
She gave clear instructions to the team.
/ʃi ɡeɪv klɪr ɪnˈstrʌkʃənz tə ðə tiːm/
Вона дала команді чіткі інструкції.
Колокації
Згенеровано ШІ