1
іменник[U]
факти, відомості й розуміння, здобуті через навчання або досвід
/ˈnɑːlɪdʒ/
Вимова
Етимологія
Середньоанглійське knowleche, пов’язане з know і зазнало впливу acknowledge.
Приклади
The course gave students practical knowledge of first aid.
/ðə kɔːrs ɡeɪv ˈstuːdənts ˈpræktɪkəl ˈnɑːlɪdʒ əv ˌfɝːst ˈeɪd/
Курс дав студентам практичні знання з надання першої допомоги.
Scientific knowledge changes as new evidence appears.
/ˌsaɪənˈtɪfɪk ˈnɑːlɪdʒ ˈtʃeɪndʒɪz æz nuː ˈevɪdəns əˈpɪrz/
Наукові знання змінюються, коли з’являються нові докази.
Антоніми
Колокації
Згенеровано ШІ