1
іменник[C]
Отвір у обличчі, через який людина або тварина їсть, дихає й видає звуки; ротова порожнина.
/maʊθ/
Вимова
Етимологія
Походить від давньоанглійського mūþ, германського походження; споріднене з німецьким Mund і нідерландським mond.
Приклади
She covered her mouth while coughing.
/ʃi ˈkʌvərd hər maʊθ waɪl ˈkɔːfɪŋ/
Вона прикривала рот, коли кашляла.
Open your mouth and say ah.
/ˈoʊpən jʊr maʊθ ænd seɪ ɑː/
Відкрий рота і скажи «а».
Синоніми
Колокації
Згенеровано ШІ