1
іменник[U]
Стан, коли людина перебуває на самоті або коли її не спостерігають, не турбують і не втручаються в її справи інші люди.
/ˈpraɪ.və.si/
Вимова
Етимологія
Походить від private + -acy; private через старофранцузьку мову походить від латинського privatus, що означає «відокремлений, той, що належить самому собі».
Приклади
She closed the door to get some privacy.
/ʃi kloʊzd ðə dɔːr tə ɡɛt sʌm ˈpraɪ.və.si/
Вона зачинила двері, щоб побути наодинці.
The curtains gave the family privacy from the street.
/ðə ˈkɝː.tənz ɡeɪv ðə ˈfæm.ə.li ˈpraɪ.və.si frəm ðə striːt/
Штори забезпечували родині приватність від вулиці.
Колокації
Згенеровано ШІ