1
іменник[C, U]
Здатність добре щось робити, особливо завдяки навчанню, практиці або досвіду.
/skɪl/
Вимова
Етимологія
Походить від давньоскандинавського skil, що означає «відмінність, розсудливість, знання»; пов’язане з ідеєю чіткого розуміння або розрізнення речей.
Приклади
She has great skill in negotiation.
/ʃi hæz ɡreɪt skɪl ɪn nɪˌɡoʊʃiˈeɪʃən/
Вона має велике вміння в переговорах.
Learning a language takes time and skill.
/ˈlɝnɪŋ ə ˈlæŋɡwɪdʒ teɪks taɪm ænd skɪl/
Вивчення мови потребує часу й уміння.
Колокації
great skill
technical skill
practical skill
skill in something
develop a skill
Згенеровано ШІ