1
іменник[C]
Чоловіча дитина щодо свого батька або батьків.
/sʌn/
Вимова
Етимологія
Походить від давньоанглійського sunu, від прагерманського *sunuz, у кінцевому підсумку від праіндоєвропейського *suHnús, що означає «син».
Приклади
Their son is studying medicine.
/ðer sʌn ɪz ˈstʌdiɪŋ ˈmɛdɪsən/
Їхній син вивчає медицину.
She has two sons and a daughter.
/ʃi hæz tu sʌnz ænd ə ˈdɔːtər/
У неї двоє синів і дочка.
Синоніми
Антоніми
Колокації
Згенеровано ШІ