switch

Пристрій для замикання, розмикання або зміни електричного кола чи для вмикання й вимикання машини або світла.

Етимологія

Походить із середньоанглійської swich, switche; спочатку означало гнучку гілочку або прут, а згодом значення розвинулося шляхом перенесення на пристрої, що щось перемикають або повертають.

Колокації

Перехід від однієї речі, людини, діяльності або ситуації до іншої.

Етимологія

Походить із середньоанглійського swich, switche, що спочатку означало гнучку гілочку або прут; значення розвинулося шляхом перенесення на ідею зсуву або зміни положення.

Колокації

Рухома частина залізничної колії, що спрямовує поїзд з однієї колії на іншу.

Етимологія

Походить із середньоанглійської swich, switche, що спочатку означало гнучку гілочку або прут; залізничне значення виникло з уявлення про відсування чогось убік або зміну його напряму.

Колокації

Переходити від однієї речі, позиції, діяльності або способу дії до іншої.

Етимологія

Походить із середньоанглійської swich, switche, спочатку означало гнучку гілочку або прут; дієслово розвинулося з уявлення про поворот, зсув або зміну напрямку.

Колокації

Увімкнути або вимкнути пристрій, машину чи електроживлення за допомогою перемикача або елемента керування.

Етимологія

Від середньоанглійського swich, switche, спочатку — гнучка гілочка або прут; електричне значення пов’язане з керуванням пристроєм, що перемикає з’єднання.

Колокації