1
іменник[C]
Гнучкий придаток у задній частині тіла тварини або подібне продовження в птаха, риби чи комахи.
/teɪl/
Вимова
Етимологія
Староанглійське tægel, tægl, германського походження; пов’язане з нідерландським staart і німецьким Zagel.
Приклади
The dog wagged its tail happily.
/ðə dɔɡ wæɡd ɪts teɪl ˈhæpəli/
Собака радісно виляла хвостом.
A comet's tail glowed faintly in the night sky.
/ə ˈkɑːməts teɪl ɡloʊd ˈfeɪntli ɪn ðə naɪt skaɪ/
Хвіст комети тьмяно світився в нічному небі.
Синоніми
Антоніми
Колокації
Згенеровано ШІ