tongue

/tʌŋ/

язик

іменник

злічуваний іменник [C]

М’який рухомий орган у роті, який використовують для смаку, ковтання та утворення мовних звуків.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

Походить від давньоанглійського tunge, германського походження; споріднене з нідерландським tong і німецьким Zunge.

Приклади

She burned her tongue on the hot soup.

/ʃi bɝːnd hɚ tʌŋ ɑn ðə hɑt sup/

Вона обпекла язик гарячим супом.

The doctor asked him to stick out his tongue.

/ðə ˈdɑktɚ æskt hɪm tə stɪk aʊt hɪz tʌŋ/

Лікар попросив його висунути язик.

Колокації

stick out your tongue

bite your tongue

burn your tongue

tongue piercing

Згенеровано ШІ

іменник

[C]

Мова, особливо рідна для певного народу або людини.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

Від перенесення значення «орган мовлення» на «мовлення» або «мову».

Приклади

French is her mother tongue.

/frɛntʃ ɪz hɚ ˈmʌðɚ tʌŋ/

Французька — її рідна мова.

Many people in India speak more than one tongue.

/ˈmɛni ˈpipəl ɪn ˈɪndiə spik mɔr ðæn wʌn tʌŋ/

Багато людей в Індії розмовляють більш ніж однією мовою.

Синоніми

Колокації

mother tongue

native tongue

foreign tongue

speak in tongues

Згенеровано ШІ

іменник

[C]

Манера людини говорити, особливо як ознака певної якості, такої як різкість, доброта або дотепність.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

Від органа, пов’язаного з мовленням; далі — у значенні стилю або манери говорити.

Приклади

He has a sharp tongue when he is angry.

/hi hæz ə ʃɑrp tʌŋ wɛn hi ɪz ˈæŋɡri/

Коли він сердиться, у нього гострий язик.

Her quick tongue often got her into trouble.

/hɚ kwɪk tʌŋ ˈɔfən ɡɑt hɚ ˈɪntu ˈtrʌbəl/

Її швидкий язик часто втягав її в неприємності.

Синоніми

Колокації

sharp tongue

quick tongue

silver tongue

loose tongue

Згенеровано ШІ

іменник

Іменник, [C]

Довга, вузька виступна частина чогось, наприклад клапан черевика або смужка суші.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

За подібністю форми до язика в роті.

Приклади

The tongue of the shoe kept sliding to one side.

/ðə tʌŋ əv ðə ʃu kɛpt ˈslaɪdɪŋ tə wʌn saɪd/

Язичок черевика весь час зсувався набік.

A narrow tongue of land reaches into the lake.

/ə ˈnɛroʊ tʌŋ əv lænd ˈritʃəz ˈɪntu ðə leɪk/

Вузька смужка суші простягається в озеро.

Синоніми

Колокації

shoe tongue

tongue of land

tongue of flame

tongue and groove

Згенеровано ШІ

дієслово

[T]

Доторкатися, лизати або рухати язиком; також у музиці — артикулювати ноти язиком.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

Від іменника tongue, що означає використання язика як знаряддя дії або артикуляції.

Приклади

The dog tongued the last drops from the bowl.

/ðə dɔɡ tʌŋd ðə læst drɑps frəm ðə boʊl/

Собака злизав язиком останні краплі з миски.

She tongued each note clearly on the flute.

/ʃi tʌŋd itʃ noʊt ˈklɪrli ɑn ðə flut/

Вона чітко артикулювала кожну ноту на флейті.

Синоніми

Колокації

tongue a note

tongue the mouthpiece

tongue the reed

tongue the wound

Згенеровано ШІ

tongue — визначення, вимова та приклади Англійська | OwnSlides

Повернутися до словника Англійська

tongue

/tʌŋ/

язик

іменник

злічуваний іменник [C]

М’який рухомий орган у роті, який використовують для смаку, ковтання та утворення мовних звуків.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

Приклади

She burned her tongue on the hot soup.

/ʃi bɝːnd hɚ tʌŋ ɑn ðə hɑt sup/

Вона обпекла язик гарячим супом.

The doctor asked him to stick out his tongue.

/ðə ˈdɑktɚ æskt hɪm tə stɪk aʊt hɪz tʌŋ/

Лікар попросив його висунути язик.

Колокації

stick out your tongue

bite your tongue

burn your tongue

tongue piercing

Згенеровано ШІ

іменник

[C]

Мова, особливо рідна для певного народу або людини.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

Від перенесення значення «орган мовлення» на «мовлення» або «мову».

Приклади

French is her mother tongue.

/frɛntʃ ɪz hɚ ˈmʌðɚ tʌŋ/

Французька — її рідна мова.

Many people in India speak more than one tongue.

/ˈmɛni ˈpipəl ɪn ˈɪndiə spik mɔr ðæn wʌn tʌŋ/

Багато людей в Індії розмовляють більш ніж однією мовою.

Синоніми

Колокації

mother tongue

native tongue

foreign tongue

speak in tongues

Згенеровано ШІ

іменник

[C]

Манера людини говорити, особливо як ознака певної якості, такої як різкість, доброта або дотепність.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

Від органа, пов’язаного з мовленням; далі — у значенні стилю або манери говорити.

Приклади

He has a sharp tongue when he is angry.

/hi hæz ə ʃɑrp tʌŋ wɛn hi ɪz ˈæŋɡri/

Коли він сердиться, у нього гострий язик.

Her quick tongue often got her into trouble.

/hɚ kwɪk tʌŋ ˈɔfən ɡɑt hɚ ˈɪntu ˈtrʌbəl/

Її швидкий язик часто втягав її в неприємності.

Синоніми

Колокації

sharp tongue

quick tongue

silver tongue

loose tongue

Згенеровано ШІ

іменник

Іменник, [C]

Довга, вузька виступна частина чогось, наприклад клапан черевика або смужка суші.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

За подібністю форми до язика в роті.

Приклади

The tongue of the shoe kept sliding to one side.

/ðə tʌŋ əv ðə ʃu kɛpt ˈslaɪdɪŋ tə wʌn saɪd/

Язичок черевика весь час зсувався набік.

A narrow tongue of land reaches into the lake.

/ə ˈnɛroʊ tʌŋ əv lænd ˈritʃəz ˈɪntu ðə leɪk/

Вузька смужка суші простягається в озеро.

Синоніми

Колокації

shoe tongue

tongue of land

tongue of flame

tongue and groove

Згенеровано ШІ

дієслово

[T]

Доторкатися, лизати або рухати язиком; також у музиці — артикулювати ноти язиком.

/tʌŋ/

Вимова

Етимологія

Від іменника tongue, що означає використання язика як знаряддя дії або артикуляції.

Приклади

The dog tongued the last drops from the bowl.

/ðə dɔɡ tʌŋd ðə læst drɑps frəm ðə boʊl/

Собака злизав язиком останні краплі з миски.

She tongued each note clearly on the flute.

/ʃi tʌŋd itʃ noʊt ˈklɪrli ɑn ðə flut/

Вона чітко артикулювала кожну ноту на флейті.

Синоніми

Колокації

tongue a note

tongue the mouthpiece

tongue the reed

tongue the wound

Згенеровано ШІ