1
іменникзлічуваний [C]
Особа, яка проводить індивідуальне або невелике групове навчання, особливо поза звичайними заняттями в школі чи університеті.
/ˈtuːtər/
Вимова
Етимологія
Від середньоанглійського tutour, від старофранцузького tuteur, від латинського tutor, що означає «опікун» або «захисник», від tueri — «наглядати, захищати».
Приклади
She hired a tutor to help her son with algebra.
/ʃi haɪrd ə ˈtuːtər tə hɛlp hər sʌn wɪð ˈældʒəbrə/
Вона найняла репетитора, щоб допомогти своєму синові з алгеброю.
My history tutor gave me useful feedback on the essay.
/maɪ ˈhɪstəri ˈtuːtər ɡeɪv mi ˈjuːsfəl ˈfiːdbæk ɑn ði ˈɛseɪ/
Мій репетитор з історії дав мені корисний відгук щодо есе.
Колокації
Згенеровано ШІ