1
іменник[C, U]
Період часу, проведений далеко від роботи, навчання або звичайних обов’язків, особливо для відпочинку, подорожей або розваг.
/veɪˈkeɪʃən/
Вимова
Етимологія
Походить від старофранцузького vacacion, від латинського vacātiō, що означає «звільнення від обов’язків, звільнення від повинності», від vacāre — «бути порожнім або вільним».
Приклади
We spent our vacation at the beach.
/wi spɛnt ˈaʊɚ veɪˈkeɪʃən æt ðə biːtʃ/
Ми провели свою відпустку на пляжі.
She has two weeks of vacation each year.
/ʃi hæz tu wiːks əv veɪˈkeɪʃən iːtʃ jɪr/
Вона має два тижні відпустки щороку.
Колокації
Згенеровано ШІ