1
прикметникнезмінюване за родом; множина: convivientes
Що проживає разом в одному домогосподарстві, особливо без офіційного шлюбу; що співмешкає.
conviviénte
Вимова
Етимологія
Від іспанського convivir «жити разом» + -iente, зрештою від латинського convivere «жити разом».
Приклади
La pareja conviviente firmó un acuerdo.
La paréja conviviénte firmó un acuérdo.
Пара, що співмешкає, підписала угоду.
El familiar conviviente debe figurar en el formulario.
El familiár conviviénte débe figurár en el formulário.
Член домогосподарства, який проживає з ними, має бути зазначений у формулярі.
Синоніми
Колокації
Згенеровано ШІ