1
іменник[C, U]
Надія; почуття або переконання, що бажане може статися.
esperánza
Вимова
Етимологія
Від іспанського esperar («сподіватися, чекати»), зрештою від латинського spērāre («сподіватися»), із суфіксом -anza, що утворює іменники.
Приклади
No pierdas la esperanza.
No piérdas la esperánza.
Не втрачай надії.
Siempre mantuvo la esperanza de volver a casa.
Siémpre mantúvo la esperánza de volvér a cása.
Він завжди зберігав надію повернутися додому.
Синоніми
Антоніми
Колокації
Згенеровано ШІ