1
іменник[C, U]
Почуття розчарування, гніву або зневіри, спричинене неможливістю досягти або зробити щось.
frustración
Вимова
Етимологія
From Latin frustratio, frustrationis, from frustrare meaning “to deceive, disappoint, make vain.”
Приклади
Sintió una profunda frustración al no conseguir el trabajo.
Sintió una profunda frustración al no conseguir el trabajo.
Вона відчула глибоку фрустрацію, коли не отримала роботу.
La frustración se reflejaba en su voz.
La frustración se reflejaba en su voz.
Фрустрація відбивалася в його голосі.
Колокації
sentir frustración
causar frustración
profunda frustración
frustración personal
Згенеровано ШІ