1
іменник[C, U]
Відчуття радості, задоволення або приємного заспокоєння, яке виникає від досягнення чогось або від того, що очікування виправдалися.
satisfacción
Вимова
Етимологія
From Latin satisfactio, satisfactionis, from satisfacere, meaning “to satisfy, to do enough.”
Приклади
Sintió una gran satisfacción al terminar el proyecto.
Sintió úna grán satisfacción al terminár el proyécto.
Вона відчула велике задоволення, завершивши проєкт.
La satisfacción de ayudar a otros no tiene precio.
La satisfacción de ayudár a ótros no tiéne précio.
Задоволення від допомоги іншим — безцінне.
Колокації
sentir satisfacción
gran satisfacción
satisfacción personal
motivo de satisfacción
con satisfacción
Згенеровано ШІ