satisfecho

Задоволений, тішений або вдоволений, бо чиїсь очікування, бажання або потреби були задоволені.

Етимологія

Від іспанського satisfacer, зрештою від латинського satisfacere, «задовольняти», із впливом форми минулого дієприкметника латинського satisfactus.

Колокації

Ситий або наїдений після їжі; більше не голодний.

Етимологія

Від іспанського satisfacer, зрештою від латинського satisfacere, «задовольняти», із формою минулого дієприкметника, на яку вплинуло латинське satisfactus.

Колокації

Врегульований, погашений або виконаний, особливо щодо боргу, платежу чи зобов’язання.

Етимологія

Від іспанського satisfacer, зрештою від латинського satisfacere, «задовольняти», із формою минулого дієприкметника під впливом латинського satisfactus.

Колокації

Минule дієприкметникове від satisficer: задоволений, виконаний або досягнутий.

Етимологія

Нерегулярний дієприкметник минулого часу від іспанського satisfacer, від латинського satisfacere.

Колокації