1
прикметникПрикметник; узгоджується в числі: valiente, valientes; однакова форма для чоловічого й жіночого роду.
Хоробрий; такий, що виявляє мужність перед небезпекою, труднощами або страхом.
valiénte
Вимова
Етимологія
Від латинського valentem, знахідного відмінка від valens, теперішнього дієприкметника від valēre, що означає «бути сильним, бути здоровим».
Приклади
La bombera fue muy valiente durante el incendio.
La bombéra fue múy valiénte duránte el incéndio.
Пожежниця була дуже хороброю під час пожежі.
Necesitamos una decisión valiente.
Necesitámos úna decisión valiénte.
Нам потрібне хоробре рішення.
Колокації
ser valiente
persona valiente
decisión valiente
acto valiente
soldado valiente
Згенеровано ШІ