1
іменник[C, U]; чоловічий рід; множина зазвичай «ails», також «aulx» у ботанічному або традиційному вжитку
Часник; цибулинна рослина або її різко пахуча цибулина, що використовується як приправа в кулінарії.
/aj/
Вимова
Етимологія
Походить від лат. allium, що означає «часник».
Приклади
J'ajoute de l'ail dans la sauce.
/ʒaʒut də laj dɑ̃ la sos/
Я додаю часник до соусу.
Cette soupe sent l'ail.
/sɛt sup sɑ̃ laj/
Цей суп пахне часником.
Un ail rose de Lautrec accompagne souvent les plats du Sud-Ouest.
/œ̃n aj ʁoz də lotʁɛk akɔ̃paɲ suvɑ̃ le pla dy sydwɛst/
Рожевий часник із Лотрека часто подають до страв із південного заходу Франції.
Колокації
gousse d'ail
tête d'ail
ail haché
ail en poudre
ail des ours
Згенеровано ШІ