1
іменник[C]
Стілець; пересувне сидіння, зазвичай зі спинкою, для однієї особи.
/ʃɛz/
Вимова
Етимологія
Походить від старофранцузького chaire, від латинського cathedra, від давньогрецького kathédra, що означає «сидіння» або «стілець».
Приклади
Elle a tiré une chaise près de la fenêtre.
/ɛl a tiʁe yn ʃɛz pʁɛ də la fənɛtʁ/
Вона підсунула стілець до вікна.
Il manque deux chaises autour de la table.
/il mɑ̃k dø ʃɛz otuʁ də la tabl/
Навколо столу бракує двох стільців.
Колокації
chaise pliante
chaise haute
chaise longue
chaise de bureau
dossier de chaise
Згенеровано ШІ