1
дієслово[I]
Розлучатися; юридично припиняти шлюб.
/di.vɔʁ.se/
Вимова
Етимологія
From Old French divorcer, ultimately from Latin divortium, meaning “separation, divorce.”
Приклади
Ils ont décidé de divorcer après dix ans de mariage.
/il.z‿ɔ̃ de.si.de də di.vɔʁ.se a.pʁɛ diz‿ɑ̃ də ma.ʁjaʒ/
Вони вирішили розлучитися після десяти років шлюбу.
Elle veut divorcer de son mari.
/ɛl vø di.vɔʁ.se də sɔ̃ ma.ʁi/
Вона хоче розлучитися зі своїм чоловіком.
Колокації
vouloir divorcer
décider de divorcer
divorcer à l'amiable
divorcer de son conjoint
Згенеровано ШІ