Перегляд словника Люксембурзька

a

/aː/

і, й

Зв’язує два слова або два речення, що разом уживаються.

Aarbecht

/ˈaːɐ̯bəɕt/

робота

Діяльність, за яку платять; професія або заняття.

al

/aːl/

старий

Те, що існує вже давно або має похилий вік.

all

/al/

весь

Вказує на сукупність або на кожен окремий елемент групи.

an

/an/

у, в

Позначає місце або напрямок усередину чогось.

ass

/as/

є

Форма третьої особи однини дієслова «бути»; вказує на стан або властивість.

Auto

/ˈaʊto/

автомобіль

Транспортний засіб із чотирма колесами та двигуном для перевезення людей.

d'

/d/

Bestëmmten Artikel fir weiblech a sächlech Substantiver an de Plural, virun engem Vokal ofgekierzt.

Dag

/daːx/

Eng Period vu véieranzwanzeg Stonnen oder d'Zäit vum Opgoen bis zum Ënnergoen vun der Sonn.

dann

/dan/

тоді

Показує часову послідовність або логічний наслідок.

dat

/dat/

те

Вказівний займенник або артикль для середнього роду.

datt

/dat/

що

Підрядний сполучник, що вводить додаткове або змістове підрядне речення.

dee

/deː/

той

Вказівний або відносний займенник для іменників чоловічого роду.

den

/den/

Bestëmmten Artikel fir männlech Substantiver an de Singular.

do

/doː/

там

У місці, що знаходиться далеко від мовця.

drénken

/ˈdʁeŋkən/

Eng Flëssegkeet an de Mond huelen an ofschlucken.

du

/duː/

ти

Особовий займенник другої особи однини, фамільярний.

däin

/dɛːɪn/

Possessiv fir déi zweet Persoun Singular, familiär.

dës

/dəis/

Weisend Fürwuert dat op eppes Nolet oder Bekanntes hiweist.

e

/ə/

неозначений артикль

Неозначений артикль для іменників чоловічого та середнього роду в однині.

ech

/eɕ/

я

Особовий займенник першої особи однини, той, хто говорить.

eis

/aɪs/

Objektsform (Akkusativ/Dativ) vum Fürwuert 'mir'.

elo

/əˈloː/

зараз

У той момент, коли хтось говорить; негайно.

eng

/əŋ/

одна

Неозначений артикль для іменників жіночого роду в однині.

eppes

/ˈɛpəs/

щось

Невизначений займенник для не точно названої речі.

esou

/əˈzəʊ/

так

Таким чином або в такому ступені; вказує на щось уже відоме.

fir

/fiːɐ̯/

Weist en Zweck, e Grond oder eng Bestëmmung un.

Fra

/fʁaː/

жінка

Доросла особа жіночої статі; також дружина.

Frënd

/fʁənt/

Eng Persoun déi ee gär huet a mat där ee gutt versteet.

gesinn

/ɡəˈzin/

Mat den Aen eppes wuelhuelen oder erkennen.

ginn

/ɡin/

давати

Комусь щось давати або передавати.

goen

/ˈɡoːən/

Sech zu Fouss oder allgemeng vun enger Plaz ewech bewegen.

grouss

/ɡʁəʊs/

Vu bedeitender Gréisst, Ausdehnung oder Wichtegkeet.

gudden Dag

/ˈɡudən daːx/

добрий день

Ввічливе вітання, яке можна сказати, коли когось зустрічаєш удень.

gutt

/ɡut/

Vun héijer Qualitéit oder positiv; sou wéi et soll sinn.

gär

/ɡɛːɐ̯/

Dréckt aus datt een eppes mat Freed mécht oder eppes gären huet.

Haus

/haʊs/

E Gebai wou Leit dran wunnen.

haut

/haʊt/

Um Dag wou een sech elo befënnt.

hei

/haɪ/

тут

Op dëser Plaz, do wou deen ass deen schwätzt.

hien

/hiən/

він

Особовий займенник третьої особи чоловічого роду однини.

hir

/hiːɐ̯/

її / їхній

Присвійний займенник для третьої особи жіночого роду однини або множини.

huelen

/ˈhuələn/

Eppes an d'Hand oder u sech huelen; och e Verkéiersmëttel benotzen.

hunn

/hun/

Eppes besëtzen oder verfügen; och Hëllefsverb fir de Perfekt.

iessen

/ˈiəsən/

Iesswueren an de Mond huelen, kauen an ofschlucken.

iwwer

/ˈivɐ/

Weist eng Plaz uewen driwwer oder d'Thema vun eppes un.

iwwerall

/ˈivɐʁal/

Op all Plaz; net nëmmen op enger Plaz.

jiddereen

/ˈjidɐʁeːn/

кожен

Неозначений займенник, що означає кожну окрему особу певної групи.

jo

/joː/

Bejeeungswuert; dréckt Zoustëmmung oder e Jo aus.

Joer

/joːɐ̯/

рік

Період у дванадцять місяців; час, який Земля витрачає на один оберт навколо Сонця.

Kand

/kant/

дитина

Молода людина, яка ще не доросла.

kann

/kan/

Drëtt oder éischt Persoun Singular vu 'kënnen'; dréckt eng Fäegkeet oder eng Méiglechkeet aus.

kee

/keː/

Verneenende Artikel; net ee, guer keen.

kleng

/klɛŋ/

Vu wéineg Gréisst oder Ausdehnung.

kommen

/ˈkɔmən/

Sech op eng Plaz hin bewegen, do hi wou deen ass deen schwätzt.

kréien

/ˈkʁəiən/

Eppes vun engem aneren empfänken oder erhalen.

Land

/lant/

E Staat mat sengem Territoire; och d'Géigend ausserhalb vun der Stad.

Leit

/laɪt/

Eng Grupp vu Persounen; Mënschen am Allgemengen.

maachen

/ˈmaːxən/

Eppes erschafen, ausféieren oder zoustane bréngen.

Mann

/man/

чоловік

Доросла чоловіча особа; також чоловік.

mat

/mat/

Weist eng Begleedung, e Mëttel oder eng Verbindung un.

mengen

/ˈmeːŋən/

думати

Мати думку або у щось вірити; також хотіти сказати щось певне.

merci

/ˈmɛʁsi/

Ausdrock vum Merci; ee bedankt sech fir eppes.

mir

/miːɐ̯/

Perséinlecht Fürwuert fir déi éischt Persoun Plural, 'ech' an anerer zesummen.

moien

/ˈmoːiən/

Allgemeng Begréissung zu all Auerzäit; entsprécht 'hallo'.

muer

/ˈmuːɐ̯/

Um Dag deen no haut kënnt.

muss

/mus/

мусити

Форма від «mussen»; виражає зобов’язання або необхідність.

mä

/mɛː/

Adversativ Konjunktioun déi e Géigesaz oder eng Aschränkung aleet.

mäin

/mɛːɪn/

Possessiv fir déi éischt Persoun Singular; weist datt eppes mir gehéiert.

Mënsch

/mənʃ/

E Wiesen aus der Aart Homo sapiens; eng Persoun.

nach

/nax/

ще

Виражає, що щось триває далі або досі має місце.

neen

/neːn/

ні

Заперечне слово; виражає відмову або заперечення.

nei

/naɪ/

Wat eréischt geschitt oder geschaf gouf, net al.

net

/net/

Verneenungswuert; seet datt eppes net de Fall ass.

näischt

/nɛːɪʃt/

Onbestëmmt Fürwuert dat ausdréckt datt et keng Saach gëtt; guer keng Saach.

nëmmen

/ˈnəmən/

Schränkt op eng eenzeg Saach oder eng kleng Zuel an; net méi wéi.

och

/ɔx/

Dréckt aus datt eppes zousätzlech oder genee sou wéi eppes anescht gëllt.

op

/op/

Weist eng Plaz uewen op eppes oder eng Richtung fort.

schaffen

/ˈʃafən/

Eng Aarbecht ausféieren, dacks fir Suen ze verdéngen.

schéin

/ʃəɪn/

Wat dem Aa oder dem Gefill gefält; ästheetesch uspriechend.

si

/siː/

Perséinlecht Fürwuert fir déi drëtt Persoun weiblech Singular oder fir de Plural.

sinn

/zin/

бути

Існувати або мати певний стан; також допоміжне дієслово для перфекта дієслів руху.

soen

/ˈzoːən/

Eppes mat Wierder ausdrécken oder matdeelen.

Stad

/ʃtaːt/

Eng grouss Uertschaft mat ville Leit, Haiser a Geschäfter; dacks d'Stad Lëtzebuerg gemengt.

säin

/zɛːɪn/

Possessiv fir déi drëtt Persoun männlech oder sächlech Singular.

vill

/fil/

Weist eng grouss Quantitéit oder Unzuel un.

vun

/fun/

від

Вказує на походження, вихідний пункт або належність.

w.e.g.

/van eɕ ɡəˈlift/

Ofkierzung vu 'wann ech gelift'; héiflech Bidderformel bei enger Ufro.

Waasser

/ˈvaːsɐ/

Déi klor Flëssegkeet ouni Faarf a Geschmaach déi een dréngt an déi a Baachen a Séien ass.

wann

/van/

Konditional oder temporal Konjunktioun; leet eng Bedingung oder e Zäitpunkt an.

wat

/vat/

що

Питальне слово про річ або обставину.

well

/vel/

Kausal Konjunktioun déi e Grond aleet.

wien

/viən/

Freewuert no enger Persoun.

wou

/vəʊ/

де

Питальне слово про місце.

wunnen

/ˈvunən/

Op enger Plaz doheem sinn a stänneg do liewen.

wéi

/veː/

як

Прислівник для запитання про спосіб або ступінь.

wéini

/ˈveːni/

Freewuert no dem Zäitpunkt.

wëllen

/ˈvələn/

хотіти

Мати бажання або намір щось зробити.

wëssen

/ˈvəsən/

знати

Мати в голові якусь інформацію; щось знати про щось.

zu

/tsu/

у, в

Weist op eng Uertschaft oder eng Stad hin, wou eppes ass oder geschitt.

Zäit

/tsɛːɪt/

Dat wat een un der Auer mëscht; de Verlaf vun de Momenter, Stonnen an Deeg.