1
іменник[U]
Вірність або відданість людині, групі, обіцянці, обов’язку чи справі.
ištikimýbė
Вимова
Етимологія
Derived from Lithuanian ištikimas “faithful, loyal” with the abstract-noun suffix -ybė.
Приклади
Jo ištikimybė draugams niekada nekėlė abejonių.
Jó ištikimýbė draugáms niekadà nekėlė abejónių.
Його вірність друзям ніколи не викликала сумнівів.
Kareiviai prisiekė ištikimybę valstybei.
Kareíviai prisiekė ištikimýbę valstýbei.
Солдати присягнули на вірність державі.
Синоніми
Антоніми
Колокації
ištikimybė draugams
ištikimybė valstybei
prisiekė ištikimybę
rodyti ištikimybę
Згенеровано ШІ