1
іменник[C]
Ліжко; предмет меблів, призначений для сну або відпочинку.
lová
Вимова
Етимологія
Успадковане балтійське слово, споріднене з латвійським lāva, що означає лаву, нари або спальну платформу.
Приклади
Kambaryje stovi nauja lova.
Kambarýje stóvi naúja lová.
У кімнаті стоїть нове ліжко.
Vaikas pasiklojo lovą prieš miegą.
Vaíkas pasiklójo lóvą prieš miégą.
Дитина застелила ліжко перед сном.
Jis visą dieną gulėjo lovoje.
Jis vísą diéną gulė́jo lovóje.
Він увесь день лежав у ліжку.
Синоніми
Колокації
miegoti lovoje
pasikloti lovą
atsigulti į lovą
dvigulė lova
ligoninės lova
Згенеровано ШІ